и ѥлико окаменѧють ѹмы. (ἀπολελήϑασιν!) ФСт XIV/XV, 11б.
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
окаменѣти — ОКАМЕНѢ|ТИ (7*), Ю, ѤТЬ гл. Превратиться в камень, стать твердым как камень: врази же наши сто˫ащѥи. одинъде i зьрѧще донъдеже рѣцѣ потопите ст҃ьбѹ мою. да окаменѣють тѹ. (ἀπολιϑωτήτωσαν) СбТр XII/XIII, 46 об.; и ре(ч) зосима что же обрѣтаѥши… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
окаменѣниѥ — ОКАМЕНѢНИ|Ѥ (1*), ˫А с. Действие по гл. окаменѣти: положи бо ихъ ѡкаменѣнью ср(д)ць. ЗЦ XIV/XV, 24а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
окаменіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
окаменѧтисѧ — ОКАМЕНѦ|ТИСѦ (2*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Превращаться в камень. Образн.: о чада како окаменѧѥтесѧ. како погружаѥтесѧ. (ἀπολελήϑατε!) ФСт XIV/XV, 17в; въ смирени˫а мѣсто взносѧ щесѧ. тако окаменѧющесѧ и не вънимающе первыхъ… исповѣданьи. ѿвлачащю насъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
окаменілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
окаменілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
окаменіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
окаменіти — див. окам яніти … Український тлумачний словник
окаменілий — див. окам янілий … Український тлумачний словник
окаменілість — див. окам янілість … Український тлумачний словник
